Нещодавно, гуляючи біля човнової станції, знайшли вивідок цуценят. Їхня мама була десь у відлучці і тому цуценята бешкетували поруч з норою, де вони жили.
Їх було шестеро, двоє біленьких, решта – темненькі.
Цуцики були голодні, тому наступного дня ми вирішили їх нагодувати. До речі, не саме ми були такі сердобольні, цуциків підгодовував ще хтось, поруч з норою стояла ємкість з водою.
Фото вище зроблено у перший день нашого визиту, тоді на камері був об’єктив “полтіннік”. Цуцики близько до себе не підпускали, тому нормальних фоток зробити не вдалося.
Другого дня “тушка” була озброєна Tamron 70-200 f/2.8 – фотки вийшли набагато кращі 🙂
Але фотки були не основними, хотілося зняти відео. Результат “хотіння” дивіться нижче.
Наступного дня ми теж ходили підгодувати цуценят, двох вже не було… Сподіваюся, що хтось забрав до себе додому.
Станом на сьогодні лишилося тільки двоє і судячи по реакції на принесену їжу, вони були зовсім не голодні.
На завершення – фото вже дорослого песика, який зазвичай супроводжує нас на прогулянках біля Донця 🙂
